Структура наукової роботи
Зразок титульної сторінки
Мала академія наук України
Полтавське територіальне відділення МАН України
Гадяцьке міське наукове товариство учнів
14, напівж.
Відділення :
Секція: інформатика
Підсекція: мультимедійні
системи, навчальні та ігрові
навчальні та ігрові програми
18, напівж.
1,5 інтерв. 10 мм
АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ОЦІНЮВАННЯ
ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ З НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ У СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ
ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ З НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ У СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ
Роботу виконав:
Юдченко Борис Олегович,
14, напівж., учень 8 класу
1 інтерв. Гадяцької гімназії імені
Олени Пчілки Гадяцької
міської ради
Полтавської області
2 інтервали
Науковий керівник:
Кизь Юлія Станіславівна,
учитель інформатики
14, нежирний., Гадяцької гімназії
1 інтерв. імені Олени Пчілки
Гадяцької міської ради,
кваліфікаційна
категорія «спеціаліст»
Гадяч-2012
Зразок написання тез
Тези
науково-дослідницької роботи
« Сугестивно – асоціативне сприйняття пейзажів у збірці «Вечори на хуторі біля Диканьки» М.Гоголя.»
Автор: Римар Дарія Юріївна, учениця 10-А класу Гадяцької спеціалізованої школи І – ІІІ ступенів №4 Гадяцької міської ради Полтавської області
Науковий керівник: Горова Людмила Григорівна, учитель зарубіжної
літератури Гадяцької спеціалізованої школи І – ІІІ ступенів №4 Гадяцької міської ради Полтавської області, кваліфікаційна категорія - спеціаліст вищої категорії, « старший учитель»
Полтавське територіальне відділення МАН України
Секція: зарубіжна література
Проблема збереження природи, мирного співіснування людини з природою надзвичайно важлива в наш час. М.В.Гоголь показав красу пейзажів Полтавщини всьому світу. Робота змушує читача задуматися, зробити висновки, провести паралель: минуле – сьогодення – майбутнє; спонукає до активної життєвої позиції, наштовхує на розуміння власної індивідуальності, особливості, ролі в суспільстві.
Мета роботи - робота покликана показати переваги сугестивно – асоціативного аналізу тексту та зацікавити творами М.Гоголя.
Завдання роботи: 1) розкрити красу пейзажів М.Гоголя через сугестивно – асоціативне сприйняття; 2) дослідити переваги сугестивно – асоціативного сприйняття людини; 3) формувати активну життєву позицію.
Основними результатами роботи є:
- розкриття художніх, морфологічних, синтаксичних фонетичних особливостей пейзажів збірки « Вечори на хуторі біля Диканьки» М.Гоголя ;
- виділення основних функції пейзажів Гоголя;
- проведення сугестивно – асоціативних зв’язків з творчістю інших письменників;
вивчення асоціативного сприйняття пейзажів М.В.Гоголя школярами
Зразок написання змісту
ЗМІСТ
3-4 інтервали
ВСТУП ………………………………………………………………… с.3
РОЗДІЛ 1. (НАЗВА РОЗДІЛУ)………………………………………… с.5
РОЗДІЛ 2. ………………………………………………………………………….
2.1. ……………………………………………………………………….
2.2. ……………………………………………………………………….
2.3. ………………………………………………………………………..
2.4. ………………………………………………………………………
РОЗДІЛ 3. …………………………………………………………………………
3.1. ………………………………………………………………………..
3.2. …………………………………………………………………………
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Зразок написання вступу
ВСТУП
ВСТУП
( не більше 2-3 сторінок)
Актуальність теми дослідження
Мета роботи
Визначена мета зумовила постановку та розв’язання наступних завдань
Об’єктом дослідження
Предметом
Методи дослідження…..
Наукова новизна одержаних результатів
Практичне і теоретичне застосування
Апробація результатів дослідження
Результати дослідження викладені
Визначення методів, об’єкта і предмета дослідження
Об’єктом дослідження називають процес чи явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Головне питання при визначенні об’єкта «Що розглядається?»
Предмет дослідження визначається при відповіді на питання: «Як розглядати «об’єкт», «Які відносини йому властиві?», «Які аспекти і функції виділяє дослідник для вивчення об’єкта?».
Досить поширеним є поділ основних типів методів за двома ознаками: мети і способу реалізації.
За першою ознакою виділяються так звані первинні методи:
1. Спостереження — систематичне цілеспрямоване вивчення об'єкта. Це найелементарніший метод, який є, як правило, складовою інших методів.
Щоб стати основою наступних теоретичних і практичних дій, спостереження мусить відповідати таким вимогам:
• задуманості заздалегідь (спостереження проводиться для певного, чітко поставленого завдання);
• планомірності (виконується за планом, складеним відповідно до завдання спостереження);
• цілеспрямованості (спостерігаються лише певні сторони явища, котрі викликають інтерес при дослідженні);
• активності (спостерігач активно шукає потрібні об'єкти, риси явища);
• систематичності (спостереження ведеться безперервно або за певною системою).
Спостереження, як метод пізнання, дає змогу отримати первинну інформацію про об'єкт дослідження.
2. Опитування дає змогу отримати як фактичну інформацію, так і оцінні дані, проводиться в усній або письмовій формі. При створенні анкети або плану інтерв'ю важливо сформулювати запитання так, щоб вони відповідали поставленій меті. Анкета може включати декілька блоків питань, пов'язаних не лише з рівнем періодичності використання тих чи інших засобів, а й оцінкою об'єкта дослідження.
3. Порівняння — один із найпоширеніших методів пізнання. Це процес встановлення подібності або відмінності предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об'єктам.
Метод порівняння дасть результат, якщо відповідатиме таким основним вимогам:
• можна порівнювати лише ті явища, між якими є певна об'єктивна спільність;
• порівняння необхідно здійснювати за найсуттєвішими, найважливішими (в межах конкретного пізнавального завдання) рисами.
Інформацію про об'єкт можна отримати двома шляхами:
• безпосередній результат порівняння (первинна інформація);
• результат обробки первинних даних (вторинна або похідна інформація).
4. Вимірювання — це процедура визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру. Цінність цієї процедури полягає в тому, що вона дає точні, кількісно визначені відомості про об'єкт. При вимірюванні необхідні такі основні елементи: об'єкт вимірювання, еталони, вимірювальні прилади, методи вимірювання.
5. Тестування є різновидом вибіркового опитування, яке проводиться з метою виявлення суттєвих ознак об'єкта, засобів його функціонування, використовується в лабораторних експериментах, коли масове опитування через анкетування неможливе. Тестування інколи проводять двічі — на початковому етапі дослідження, де воно виконує діагностичну функцію, і при завершенні дослідження, де воно виконує верифікаційну функцію, тобто перевірку істинності гіпотез і висновків. Тести складають так, щоб однозначно виявити ті чи інші властивості опитуваних.
Вторинні методи використовуються з метою обробки та аналізу отриманих даних-кількісний та якісний аналіз даних, їх систематизація.
За ознакою способу реалізації розрізняють:
1. Логіко-аналітичні, до них належать:
- методи дедукції – це перехід від загальних знань про предмети до одиничних знань про окремі предмети;
- методи індукції – основою індукції є дані, одержані шляхом спостереження.
2. Візуальні або графічні методи:
- графи;
- схеми;
- діаграми та ін.
Зразок сторінки, на якій починається розділ
РОЗДІЛ 1
ДЕКУПАЖ – МОДНА ТЕХНІКА РУКОДІЛЛЯ
1.1.Що таке декупаж
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
1.1.1.Техніка виконання роботи
ВИСНОВКИ
(1-3 СТОРІНКИ)
У цьому розділі автор робить особисті висновки за результатами даних, отриманих у ході експерименту, зіставляючи їх із теоретичним матеріалом другого розділу.
У відповідність з реальними фактами повинні бути приведені і висновки з дослідження. Їх також не можна робити занадто поспішно. Висновки повинні випливати з того, що насправді доведено. Висновки звичайно пропонуються у виді коротких і конкретних тверджень, формулювання яких спираються на факти, існування яких до початку проведення дослідження лише гіпотетично передбачалося. Обсяг і зміст понять, використовуваних у висновках, повинні відповідати обсягові і змістові понять, що маються в нових формулюваннях експериментальних гіпотез.
Висновки не повинні мати зайвих слів, в них необхідно звернути увагу на якісні та кількісні показники здобутих результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.
Від чіткості та грамотності формулювання висновків значною мірою залежить успіх у зовнішній репрезентації результатів дослідження та якість наукової роботи загалом. Тому слід орієнтуватися, що висновками не може бути стислий виклад змісту попередніх розділів. Висновки - це лаконічне (без зайвої аргументації - система аргументів мала бути використана та повністю задіяна при викладі змісту в основній аналітично-дослідницькій та описовій частині роботи, себто у розділах, які передують висновкам) підведення підсумків всього, що було зроблено і чого було досягнуто у рамках конкретного дослідження.
Зразок оформлення додатків
Додаток Ж
Класифікація годонімів.
Географічне
положення, рельєф
|
Промисловість
|
Видатні
події
|
Символічні
назви
|
Горний
Дальній
Залізничний
Сумський
|
Гончарний
Дачний
|
Площа
Революції
|
Банний,
Веселий
Русанівський
Ентузіастів
|